|
Сапіжук Тетяна Василівна
Храм
Козацька могила
 Історико-краєзнавчий гурток "Пошук"
 Структура краєзнавчої роботи
 Форми краєзнавчої роботи
 Зустріч з ветеранами
 Зустріч з учасниками АТО
 Ювілейна марка
 Модель патріота-українця
|
Краєзнавча робота
як складова формування
національної свідомості
Мало любити свій край,
Його треба ще й знати.
М. Рильський.
Історичне краєзнавство - це принцип навчання і виховання учнів на місцевому матеріалі. Ви можете мене запитати, чому саме краєзнавча робота. Для цього мушу подати трошки історичної довідки.
Наша школа – це проста сільська школа, яка знаходиться серед мальовничої природи волинсько–галичанського краю.
І я не помилилася, адже наше село Лопушне знаходиться на кордоні Волині та Галичини. У ХІХ столітті тут проходив кордон між Австро–Угорщиною та Російською імперією. В 40-их роках ХІХ століття його відвідав російський цар Микола І, який визнав незадовільний стан релігії в краї і наказав побудувати церкву, виділивши на її будівництво 30 тисяч рублів золотом. З верхнього куполу церкви видно золотоверхі бані Почаївської Лаври, а Голгофа створена місцевим умільцем. В храмі є ікона Божої Матері , яку подарували афонські ченці. Наш храм унікальний, адже він є маленькою копією базиліканського монастиря в Тригорах на Житомирщині. Ми гордимося тим, що наш храм святого Воскресіння єдиний в окрузі, в якому богослужіння велося українською мовою та не припинялося ні в роки панської Польщі, ні в роки радянської окупації , а священики були справжніми патріотами та зазнавали за свої переконання тортур та переслідувань , були в’язнями Берези Картузької та відчули сибірські морози.
Проїжджала нашою місцевістю Катерина ІІ, яка наказала закласти липову алею. Столітні дерева вражають своєю величчю і сьогодні.
На околиці села проходив бій між 25 тисячною кримсько–татарською ордою Менглі Гірея та 6 тисячним об’єднаним польсько–литовсько–українським військом В-К Острозького. Край села насипано високу могилу в якій поховано 100 козаків, що загинули під час бою та встановлено пам’ятний знак з написом «Вічна слава героям, що віддали своє життя за волю України 28 квітня 1512 рік.» В 2012 році на районному та обласному рівні було урочисто відзначено цю подію та випущено ювілейну марку.
На лопушненських полях загинув відомий командир УПА Крук Він є вихідцем із сусіднього села Верещаки. І ми гордимося тим , що саме він нагороджений золотим хрестом заслуги Наша школа працює над проектом «Непоборні», який закінчується в листопаді цього року, який ми приурочили 75 річчю УПА.
І цей ряд можна продовжувати. Тому вивчення історії рідного краю, історії села, вулиці, домівки стало основним у виховній системі нашої школи. І, звичайно, головним у роботі нашого закладу та всього педагогічного колективу є розуміння та усвідомлення того, що кожна дитина в селі – повноправний маленький громадянин незалежної України. Ми прагнемо, щоб випускники нашої школи усвідомили те, що визначальною рисою українського патріота є його дієвість. Адже патріот – це не той , хто говорить красиві слова про Україну, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, той , хто не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди і зв’язати свою долю з долею України.
Чи потрібно займатися краєзнавством сьогодні, адже в світі існує багато способів здобути інформацію і сучасну молодь зацікавити чимось дуже важко.
«Так. Це цікаво і потрібно.», - відповіли наші учні.
Краєзнавча робота в нашій школі має свою структуру: робота історико–краєзнавчого гуртка «Пошук», патріотичного клубу «Звитяга», народознавчої світлиці, робота шкільної бібліотеки та уроки вчителів–предметників.
Поряд із традиційними формами роботи ми використовуємо сучасні. Популярними формами роботи є біографічні розвідки. Вже декілька років поспіль учні нашої школи працюють над створенням проекту «Доля моєї родини в долі України». Кінцевим результатом роботи є створення портфоліо родинних реліквій. І, як розповідають батьки, учні із захопленням гортають сімейні альбоми, слухають розповіді дідусів та бабусь та аналізують події. Долучаються до цієї роботи не лише учні, а й учителі. Так вчителя трудового навчання Возного Л.В. зацікавила постать вихідця із Лопушне, диригента капели бандуристів в Торонто, учасника УПА Макара Сушка. Він провів дослідження і презентував невеликий доробок «Макар Сушко» на туристсько–краєзнавчому конкурсі «Слава України».
Особливе місце займає вивчення героїчних та трагічних сторінок з історії рідного краю. Ця робота проводиться в тісному поєднанні з вивченням всієї історії України. Так пошуковцями було зібрано і оформлено матеріали з історії УПА «Герої народжуються раз у століття» ( про легендарного Крука, адже він загинув на лопушненських полях), «Пам'ять про них збережуть нащадки» (про зв’язкову УПА Ганну Хом’як). З великим інтересом учні досліджували участь жителів навколишніх сіл у роки Великої Вітчизняної війни. Вони записали інтерв’ю з учасниками бойових дій Лозіцким Іваном, Коп’яком Іваном та жителем сусіднього села Карначівка Сало Трохимом. Результати своєї роботи пошуковці презентували під час проведення презентації – репортажу «Тих днів не змовкне слава».
Два роки тому було створено військово – патріотичний клуб «Звитяга.» Надихнуло учнів на створення цього клубу те, що наш вчитель математики Дунай С.Г. більше року, помінявши ручку на автомат, захищав рідну землю від російських зайд. Учні школи з нетерпінням чекаючи на його повернення, працювали над проектом «Спаси і сохрани». Взагалі багато наших земляків виконували свій громадянський обов’язок в зоні АТО. Вони є частими гостями в школі . Дуже зворушливо проходять зустрічі з ними.
Крім того, члени клубу відвідують родини захисників під час різних свят. Вітають їх з Різдвом, Пасхою, Днем матері. А в рамках обласного проекту «Квіти матерям захисників України» біля школи було закладено клумбу.
В рамках роботи патріотичного клубу активізовано пошукову діяльність щодо встановлення імен тих, хто загинув на Майдані та збройних сутичках на Сході України. Учні працювали над проектом «Книга звитяг героїв Євромайдану». В школі відкрито дошку пам’яті героїв Небесної Сотні та галерею слави воїнам-землякам.
Члени клубу співпрацюють з районною громадською організацією «Воїни АТО». Вони влаштовують майстер – класи, на яких роблять обереги, пишуть листи ,малюють малюнки і передають їх у зону АТО .
Працюючи із статистичними даними, картографічним матеріалом школярі створюють інфографіки.
Це лінійні, стовпчикові чи кругові діаграми , в яких відображено, наприклад, кількісний склад жителів села в різні роки, відсоток селян , які сповідували римо–католицьку релігію наприкінці ХІХ століття, або відсоток неписьменного населення краю. Також було створено своєрідну карту–схему села.
Створюючи інфографіки, учні вчаться разом з тим працювати з архівними матеріалами, які знаходяться в місцевому храмі святого Воскресіння.
Поспілкувавшись декілька разів з місцевим священиком отцем Романом Будолою, в пошуковців виникла ідея створити віртуальну екскурсію до місцевого храму та зняти відеофільм про церкву.
Зовсім недавно найменші учасниці гуртка Поставчук Аліна та Суховінсьеа Наталія почали працювати над створенням відеоблогу «Село моє, для мене ти найкраще». І розпочали розповідь про село з історії школи в якій навчаються, адже нашій школі минулого року виповнилося 45 років. А взагалі розвиток освіти на селі бере початок ще з кінця ХІХ століття. Тоді в Лопушному було відкрите однокласне училище, а перша школа була побудована у 1921 році.
На сайті школи також розміщено матеріал з історії рідного краю.
Члени краєзнавчого гуртка тісно співпрацюють із шкільною бібліотекою. Звичайно, за багато років роботи у ній склалися свої форми краєзнавчої роботи. Але все ж таки, поширеною формою роботи є книжкові виставки «Література рідного краю», « Стежками рідного краю», «Поличка однієї книги» ( за творчістю Т. Фролової).
Цікавою і ефективною формою роботи є виставки – експозиції, де разом з книгами експонуються предмети. Наприклад, на експозиції – виставці присвяченій українській вишивці нашого регіону, були представлені роботи не лише учнів, але й місцевих майстринь Безкоровайної Д.М., Багрій М.В., Біляшевич Г. Для популяризації літературного краєзнавства проводяться бібліотечні уроки, на які запрошуються письменники краю Довгалюк Євгеній Михайлович, Лобунь Іван Маркович. Вони знайомлять учнів із своїми творчими доробками.
Всі матеріали, які зібрали пошуковці, знаходяться в кабінеті історії. Тут створено краєзнавчий куточок, де знаходяться тематичні папки–досьє, в яких зібрано матеріал з історії рідного села, газетні публікації, учнівські дослідження, оформлено фотоальбом «Моє село – початок України».
Неможливо переоцінити значимість пошукової роботи для наших учнів – адже це шлях до самопізнання, осмислення свого родоводу, своєї приналежності до славетних земляків. З якою цікавістю і подивом діти впізнають на стареньких фото своїх рідних чи знайомих їм людей, записують, що розповідала бабуся про народні свята чи про те, як колись відпочивала молодь, які свята шанували, як працювали, як пережили війну чи відбудовували зруйноване село, як дбали про благоустрій і розвиток рідного села. На наших робочих засіданнях діти виступають журналістами, дослідниками, науковцями. Вони пишуть історію, вони розуміють, що це складна робота, але це їх земля, їх маленька Батьківщина, це джерело їх зростання і поваги до свого народу, до держави, до нації.
Отже, у результаті впровадження краєзнавчої роботи формується модель патріота – українця.
І коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, то любов до ближнього і до рідного краю поведуть державу вперед.
Таким чином, беручи участь в історико–краєзнавчій діяльності і дивуючись своїм маленьким відкриттям, учні сприймають історичні події не як щось давнє, а стають співучасниками цих подій, відчувають радість співпереживання, пізнають будні творчого процесу. «У кожному з нас, хочемо ми того чи ні, закладена частинка Батьківщини. Не любити Батьківщину так само неприродно, як не любити себе», - писав Ілля Шевельов. Тож любіть свою неньку – вітчизну, будьте справжніми патріотами рідної землі, займайтеся краєзнавством та пам’ятайте, що усе зроблене вами непідвладне плину часу і зміні поколінь.
Краєзнавча робота як складова формування національної свідомості
Презентація досвіду роботи
|
