Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І, здасться, все пройшло.
Ні, так просто не проходить,
В серці струночка бринить,
Про Андріїв вечір -- спогад
В нашім серці буде жить.
Не став винятком і цей рік. Напередодні Андрія, саме у надвечір'я цього загадкового, очікуваного і веселого свята, невеликий актовий зал Лопушненської ЗОШ I- II ступенів умістив далеко не всіх бажаючих сюди потрапити. І недаремно, бо у залі, задекорованому під давню українську світлицю, відбувалися справжні Андріївські вечорниці, із справжньою калитою у вигляді сонця, спеченою господинею вечорниць Н. М. Киричук; народними розвагами, традиційними ворожіннями. Учні школи, педагог-організатор О. М. Бондарук, вчитель музики Ж. П. Чабан підготували програму із піснями, танцями, жартівливими сценками. А у самий розпал свята завітали сюди гості. Це сільські аматори, батьки учнів під керівництвом сільського бібліотекаря Вікторії Бутенко прийшли розповісти присутнім про святкування Андрія у часи їхньої юності.
«Кумоньки» О.Б.Чумак та В.О.Шостак веселили зал дотепними жартами й піснями. І не один впізнавав у них себе й опускав очі, а «куми» Л. В. Біляшевич та О. М. Суховінська поважно походжали по світлиці й презентували сценку приготування вареників.
Витримали «випробування» й хлопці їдучи на коцюбі, калиту кусати.
Несподівано швидко минув час розваг. Тож нехай звучать наші пісні, відроджуються наші традиції, бо хто знає минуле матиме й майбутнє.
Лідія Муж, учитель української мови та літератури
|